Без тебе

Пробач душі, що тонкосльоза,
Пробач словам, що недоречні,
Я кращою хотіла бути,
Але мене ти не почув.
Візьми у руки
Серце кволе,
Що спопеліло від любові.
Не здатна ж бо чинити зраду,
Це як померти – не родившись.
Мені близькі твої печалі,
Але чужа твоя неправда.
Сьогодні знову я твоя.
Завтра – без тебе.

Read Full Post »

Образа

А біль такий великий,
Нема йому кінця.
Не в’яже зовсім лика
Гірка образа ця.

Тремтить на вітрі п’яна,
Голосить і кричить.
А серце в’яне й в’яне,
Душа болить – болить.

Ну, де вона взялася?
З яких прийшла доріг?
Гадюкою вляглася
До мене на поріг.

Ворочає думками,
Холодна і сумна.
Ще й тішиться сльозами
Та тим, що я сумна.

Що зовсім сил не маю
ЇЇ перемогти.
Тривожуся в печалі
Від злої самоти.

Що тільки білі квіти,
Засохлі на вікні,
Нагадують про літо
Та про любов мені.

Read Full Post »

Оплакувать, що втрачено, не варто

Оплакувать, що втрачено, не варто,
Повторюю упевнено завжди.
Пішов – іди. Звільни мене з-під варти,
І від журби звільни, і від біди.

Бо то вже лихо – бути біля тебе,
Хай і зорею, та лише край ніг.
Переді мною мрій безхмарне небо,
Їх ще ніде й ніхто не переміг.

Я не страждаю, я горю бажанням
Лишити все й торкнутись висоти.
І хай ця пісня на землі остання,
Мене спинить уже не зможеш ти

Read Full Post »

Не чекай

Я високо літаю над землею.
Може впаду, а може й не впаду.
Залишуся зоріть собі зорею
І не прийду до тебе. Не прийду.

Страждати буду, а чи сумувати,
Любити буду, а чи навпаки.
Та не чекай, що повернуся завтра
І спопелюсь від дотику руки.

Read Full Post »

Я про тебе думаю-гадаю

Я про тебе думаю-гадаю,
Я до тебе мріями лечу.
Де ти є? Пішов куди – не знаю.
Знову навздогін «вернись» кричу.

Поцілунком вуст ще б раз торкнутись,
Обійняти і за все простить.
І забутись, хоч на мить забутись,
І любить, до забуття любить.

А весна сліди дощем змиває,
Не знайти мені твоїх доріг.
Та вини моєї в тім немає,
Що свого ти щастя не зберіг

Read Full Post »

Проходять дні, години та хвилини

Проходять дні, години та хвилини,
Горять бажання в зорянім вогні.
Скажи «прощай» – і я тебе покину.
А ти чомусь всміхаєшся мені.

Ця клята осінь, ница грубіянка,
Пророчить нам розлуку знов і знов.
Не знає жовтокоса громадянка,
Що вже до неї втрачено любов.

Не хочу більше гратись почуттями.
Ти, коли зможеш, мене вибачай.
Якщо нічого вже нема між нами, –
Я першою скажу тобі «прощай».

Read Full Post »

Те море мрій моїх

Те море мрій моїх,
Бажань, що не здійснились,
Вже висохло ущерть.
Життя змінилось.
Я не твоя!
Цим сказано усе.
Шторми печалей вітер віднесе
Туди, де нас нема,
Де ти не мій.
І не важливо,
Хто програв цей бій.
Важливо, щоб жилося
Нам щасливо
На різних полюсах Любові.

Read Full Post »

Вірші з часом пишуться все гірші

Вірші з часом пишуться все гірші.
Є у цьому і твоя вина.
Надихай, прошу мене на більше,
Оп’яніти можна й без вина.

Ти торкнись теплом душі моєї,
Не порань її, не оскверни.
Ладна бути все життя твоєю,
Та чи не запізно стрілись ми?

У думках з тобою й біля тебе.
Я не знаю – це любов чи ні?
Не зривай дарма зірок із неба,
Просто трішки щастя дай мені.

Read Full Post »

Моє кохання, мов тяжке похмілля

Моє кохання, мов тяжке похмілля,
Приносить втому, смуток, каяття.
В терновий цвіт убралося весілля
І стало болем на усе життя.

Read Full Post »

Сентиментальна пора

Сентиментальна пора
Ламає у відчаї руки.
Та хіба ж винна вона,
Що між серцями розлука.
Що опадає лист
На несказане вчасно.
Зорі зриваються вниз,
Гаснуть.

Read Full Post »