Прилетіла пташка із чужих країв
До свого гніздечка під вдовину стріху.
На ніхто на цей раз тут її не стрів,
Не було із ким їй розділити втіху.
Заспівалась пісня, та якась сумна,
Не таку любила слухать добра жінка.
А вона ж для неї зранку й допізна
Щебетала палко, щебетала дзвінко.
Скільки в серці горя – не змахнуть крилом,
Тільки небо плаче, тільки вітер свище.
Полетіла пташка. Ген, аж за селом,
Приземлилась тихо біля кладовища.
У третьому рядку помилка.